Дмитро Кремінь

 

Член Національної спілки письменників України (1979), Асоціації українських письменників (1997), Асоціації естрадних діячів України (1999), головний редактор часопису «Соборна вулиця». Батько українського політика та науковця, голови Миколаївської обласної ради (лютий—листопад 2014), народного депутата України VIII скликання Тараса Креміня.

Біографічні дані

Випускник філологічного факультету Ужгородського держуніверситету (1975). По закінченню навчання пішов працювати за направленням учителем російської мови та літератури, згодом — української мови та літератури (смт Казанка Миколаївської області), пізніше перейшов до районної газети. Після переїзду до Миколаєва, який став для поета другою Батьківщиною, обіймав посаду викладача кафедри української літератури в Миколаївському педінституті ім. В. Бєлінського (1979–1981), керував обласною літературною студією «Джерела», працював заввідділом найбільшої в області молодіжної газети «Ленінське плем'я» (1981–1990). З 1991 року працював заввідділом культури і духовності, заступником головного редактора газети обласної ради «Рідне Прибужжя» (до 2008 р.). З 2010 року по січень 2018 року — голова Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України. Нині - головний редактор часопису «Соборна вулиця».

Творчість

Поетичний дебют Д.Д. Кременя відбувся у студентські роки на сторінках альманаху «Вітрила» (1970–1971). Згодом були публікації у журналі «Ранок»закарпатській комсомольській пресі, активна участь у роботі обласного літоб'єднання при Закарпатській організації СПУ, членство в художній раді цього літоб'єднання на посаді завсекцією поезії, а також знайомство і приятелювання, зокрема, із класиками закарпатської літератури Петром СкунцемІваном Чендеєм і Феліксом Кривіним, на яких, фактично, трималося мистецьке життя краю. Тоді він познайомився з Василем Густі, який, по суті, увів його до кола університетських поетів, а також Миколою МатолоюІваном ПетровціємДмитром КешелеюЙосипом Клейманом, В. Демидовим, А. Степанян, Й. Желіцкі, Г. Фодором.

Поетичні книги

«Травнева арка» (1978), «Південне сяйво» (1982), «Танок вогню» (1983), «Бурштиновий журавель» (1987), «Шлях по зорях» (1990), «Пектораль» (1997), «Елегія троянського вина» (2001), «Літопис» (вибрані твори) (2003), «Атлантида під вербою» (2003), «Синопсис» (2005), «Полювання на дикого вепра» (2006), «Літній час» (2007), «Вибрані твори» (Бібліотека Шевченківського комітету, 2007), «Лампада над Синюхою» (спільно з народним художником України А.Антонюком, 2007), «Скіфське золото» (вибрані твори 1990-2000-х рр., 2008), «Замурована музика» (2011),«Медовий місяць у Карфагені» (2013), «Скрипка з того берега» (2016), «Літо Господнє» (2016), «Poems from the Scythin Wild Field» (2016).

Перекладацька діяльність

Перекладав з російської (Борис ПастернакАндрій ВознесенськийЄвген ЄвтушенкоА. ЧерновЛ. Григор'єваВолодимир Пучков, Тамара Гордієнко), грузинської (Лаша НадарейшвіліМ. ЦиклауріШота НішніанідзеНіколоз БаратішвіліМ. Хетагурі), осетинської (С. МіндіашвіліВ. ІкаєвН. Бакаті), німецької (Генріх Гейне) та інших мов.

Вірші Д.Кременя перекладені багатьма мовами світу: російською (О.Павлов, В.Пучков, Е.Январьов), англійською (С.Іщенко, Р.Торнтон, С.Лавочкіна), латиською (Р.Чилачава, І.Аузінь), словацькою (Т.Юричкова), китайською (Чжан Чжічжун).

Переклади видавалися окремими книгами: «Ольвийский транзит» (пер. рос. О.Павлова, 2006); книга-трилінгва «Два береги» (рос. пер. В.Пучкова, англійською — С.Іщенко, Р.Торнтон (2007), удостоєна Міжнародної премії імені Арсенія та Андрія Тарковських (2010); «Осінні афини» в серії «Між Карпатами і Татрами» (пер. слов. В.Юричкової, вип. 17) (2011). У цій же серії вийшли також окремі книги перекладів зі словацької: Л.Фелдека, Я.Костри (2011), Е. Б. Лукача (2013).

Публіцистика

Д. Д. Кремінь друкувався у журналах «Вітчизна»«Київ»«Сучасність»«Кур'єр Кривбасу»«Україна»«Дзвін»«Музейний провулок»«Ukraine»«Вежа»«Море»«Дружба народов»«London Magazine»«Prism», «Hayden's Ferry Review»«Eclectica», газетах, інтернет-виданнях, де опубліковані тисячі матеріалів.

Набули всеукраїнського розголосу його есе «Таємниця саркофага», «Козак Мамай у сузір'ї манкурта», «Куди орел несе дельфіна», «Тризубом по двоглавому горобцю», «Планета під вербою» та ін., видрукувані наприкінці 1980-х — на поч. 1990-х рр. Мають популярність його творчі портрети сучасників: Андрія АнтонюкаВолодимира БахтоваІвана БулавицькогоВасиля БурдикаАнатолія ЗавгородньогоОлега ІгнатьєваМихайла ОзерногоМихайла РяснянськогоПетра СкунцяІвана Чендея та ін.

У 2011 р. вийшла есея «Піщаний годинник України» (спільно із Т. Д. Кременем) («Соломонова Червона зірка»).

Нагороди

Лауреат Республіканської літературної премії ім. Василя Чумака (1987), культурологічної премії ім. Миколи Аркаса (1994), Всеукраїнської літературної премії ім. Володимира Свідзінського (2011), Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава (2013), Всеукраїнської літературної премії імені Володимира Сосюри (2013), літературної премії ім. Леоніда Вишеславського (2013); Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (2014), «Городянин року» в номінації «Мистецтво» (Миколаїв, 1999), «Людина року Миколаївщини» (2008, 2016), удостоєний почесної грамоти Верховної Ради України (2010). У 1999 р. отримав Державну премію України імені Тараса Шевченка за книгу поезій та симфоній «Пектораль». Заслужений діяч мистецтв України (2016).

У своїй Шевченківській промові Дмитро Кремінь зауважив: «Я щасливий уже тим, що не вчився в поетичній школі п'яного дяка, не шукав провіщення в хлипнівських малярів, не благав перепустки на Парнас у земляків із циновими ґудзиками, хоч холод таємних канцелярій проймав і мене з юних літ, і від колискової землі мене відлучали замолоду. Так, не вбили, не розстріляли, не замучили, не потягли на панську стайню, та хіба Шевченко не мріяв про свободу та життя? Ще рано думати, що наші Берестечко, Полтава й Крути — позаду… Та й там та й мені просяяв удалині берег України-Атлантиди, яка підніметься з дна тоді, коли наші душі встануть з колін, водою Дніпра змиємо із чіл тавра, змахнемо порох і попіл спалених століть України».

Joomla templates by a4joomla