В Ільниці відкрили меморіальну дошку загиблому герою Олександру Данильченко

    18 січня на фасаді Ільницького спортивно-гуманітарного ліцею відкрито меморіальну дошку  нашому земляку Данильченку Олександру Опанасовичу, який загинув у військовому протистоянні на сході країни, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність держави.

 

   Участь в мітингу-реквієм взяли голова районної ради Віктор Симканинець, Ільницький сільський голова Василь Павлище, начальник відділу освіти райдержадміністрації Єлизавета Яцканич, учасники АТО, керівники громадських організацій, дружина героя Любов Леонідівна та небайдужі односельчани, священнослужителі, вчителі й учнівська молодь.

   Присутні зазначили, що Олександр Опанасович був хорошою  людиною, надійним другом і батьком, а його загибель стала героїчним подвигом і прикладом для підростаючого покоління. Він боровся за Україну, стояв на сторожі волі та незалежності.

   Після урочистого відкриття меморіальної дошки учасники мітингу вшанували світлу пам'ять всіх загиблих українців хвилиною мовчання. Також поклали квіти та лампадки до пам’ятного знаку Олександру Данильченку. Настоятель Свято-Михайлівської греко-католицької церкви от. Василій відслужив поминальну панахиду.

Довідково: Данильченко Олександр Опанасович народився в Донецькій області Костянтинівського району с. Миколаївка 4 травня 1960 року в багатодітній сім’ї і був десятою дитиною. У цьому селі навчався у восьмирічній школі, яку закінчив 1975 року. З 4-го класу почав допомагати сім’ї, підробляючи на канікулах у колгоспі, випасаючи худобу.

Продовжив навчання у професійно-технічному училищі за спеціальністю «електрослюсар» IV розряду. Далі 2 роки служив у лавах Радянської армії.

З 1980 року працював за спеціальністю на комбінаті вогнетривких глин. Цього ж року одружився, а через кілька років виїхав із сім’єю на постійне місце проживання в Закарпатську область до батьків жінки.

З 1982 року протягом 10 років працював на Ільницькій шахті, потім в Іршавському  ДУ на бітумній базі механіком, в районній лікарні оператором котельних установок, пізніше працював за кордоном. Далі працював у селі, виконуючи різні будівельні роботи.

Виховав трьох дітей та дочекався п’ятьох онуків. Перед мобілізацією в АТО працював двірником Ільницького спортивно-гуманітарного ліцею з листопада 2011 року по серпень 2014 року.  

 

Joomla templates by a4joomla